«За Христову Церковь будем стоять насмерть». Кто и о чем молился под Верховной Радой?

<p id="eow-description" class="">Их было от пяти до десяти тысяч. Они приехали из Запорожья и Ровно, сел Тернопольщины и городов Южной Украины, из Житомира и Чернигова, из Киева и Днепра. Здесь была вся Украина. По крайней мере, её самая кроткая и миролюбивая часть. Эти люди очень долго терпели, вынесли войну, беззаконие и все радости "життя по-новому", но теперь подошли к рубежу, за который отступить не могут. По их уверениям, ни при каких обстоятельствах. Теперь им лезут прямиком в душу и готовятся отобрать последнее, на их взгляд, что у них осталось: их Православную Веру и право на молитву в своем храме.
Это большой репортаж Казацкого о молитвенном стоянии православных под стенами Верховной Рады в знак протеста против законов 4128 и 4511. И мы, поглядев в глаза этим простым и скромным людям, можем подтвердить. Это та черта, на которой они и вправду будут стоять насмерть. Мы никому не советуем пытаться её перейти.

--укр--

Їх було від п'яти до десяти тисяч. Вони приїхали із Запоріжжя та Рівного, сіл Тернопільщини та міст Південної України, з Житомира та Чернігова, з Києва і Дніпра. Тут була вся Україна. Принаймні, її найбільш смирена і миролюбна частина. Ці люди дуже довго терпіли, винесли війну, беззаконня і всі радощі "життя по-новому", але тепер підійшли до межі, за якою відступити не можуть. За їхніми словами, ні за яких обставин. Зараз їм лізуть в саму душу і готуються відібрати останнє, на їх погляд, що в них залишилося: їх Православну Віру і право на молитву у своєму храмі.
Це великий репортаж Козацького про молитовне стояння православних під стінами Верховної Ради на знак протесту проти законів 4128 і 4511. І ми, подивившись в очі цим простим і скромним людям, можемо підтвердити. Це та межа, на якій вони і справді будуть стояти на смерть. Ми нікому не радимо намагатися її перейти.</p>