Ангельський дзвін

Християнське свято, яке святкується в п`ятдесятий день після Пасхи. Інша назва День Святої Троїці. Подвійна назва вказує на його дохристиянське походження…
В древньому Ізраїлі було свято Жатви, коли вжертву Богу приносили «початки» зібраного до кінця травня першого врожаю. Потім це свято почало уособлювати пам`ятну річницю вітхого Синайського Завіту, заключного Богом з Мойсеєм та всім народом ізраїльським, приблизно, через п`ятдесят днів від виходу з Єгипту. Так П`ятидесятниця стала днем народження Вітхозавітньої Церкви.
Народження, власне, християнського свята Святої Троїці, відбулося, як вважають історики, в кінці травня 30-го р.й співпало з ветхозавітнім святом. В день єврейської П`ятидесятниці світ відкрив таємницю Триєдиного Бога;ветхий завіт мав Єдиного Бога; Син воплотившийся на землі, створив Церкву Нового Завіту; Дух Святий відкрив ЇЇ історичний час і діє в ній «до закінчення віку». Тому свято її народження називається Днем Святої Троїці.
Після Вознесіння Господа з гори Елеонської, апостоли повернулися в Єрусалим. Минуло десять днів і настала П`ятидесятниця. Учні та Богоматір були разом «та раптом роздався з неба шум, немов би від буйного вітру, і наповнив весь дім де вони знаходилися. І явились їм розділяючись мови, немовби вогняні, і опустилися по одному на кожного з них. І наповнилися всі духа святого, і почали говорити на інших мовах» (Діян. 2: 1-4).
Здивуванню прибувшим паломникам не було кінця, коли вони побачили простих галілеян віщаючи на різних мовах. Для кожного з них, проповідь апостолів звучала на його рідній мові.
Що ж відбулося з апостолами? Історики не можуть дати на це відповіді. Беззаперечним лишається тільки той факт, що в цей день вони стали істиними апостолами (посланцями). Тепер вони звернулися до всього світу, і світ почав переслідувати їх, але виявився безсильним перед таємничим Даром!
Настав час виконання древніх «пророчеств»,- звертається до присутніх апостол Петро, - Месіанське Царство вже засноване, а Іісус з Назарету, розіп`ятий «руками беззаконних», воскрес. Саме Він, знехтуваний засліпленою націоналістичним божевіллям натовпом, і є обіцяний Месія, - мета та сенс всієї старозавітної історії очікування. Дух Божий, що вилився в світ, просвітить розум кожного, хто бажає стати «громадянином» Його Царства. Для цього потрібно лише покаятися та прийняти хрещення, в ім.`я Іісуса Христа, отримавши при цьому «дар Святого Духа» (2:38). Це Месіанське Царство, сенс якого став зрозумілим самим апостолам лише в ці хвилини, віднині перебуває в світі в образі церкви Христової.
Мови символічного, духовного вогню над головами апостолів означають, що мовні та етнічні бар`єри прорвані: Істина йде до людини не як до «еліна», «іудея» чи «скіфа», а саме як до людини.» (Рашковський Е. «З висоти Сходу…», ст. 60.)
Сила проповіді апостола Петра була ні з чим не порівняна: близько трьох тисяч людей прийняли хрещення в День П`ятидесятниці. Так народилася Новозавітня Церква.
Сему святу передує Троїцька батьківська субота – день поминання усопших. В день самого свята, після Літургії, звершується Вечірня, на котрій читаються три молитви, звернення до Триєдиного Бога. В цей час, Бперше після Великодня, всі стають на коліна.
До дня Троїці храми та оселі прикрашаються деревами, травами та квітами. Звичай пов`язаний з історичною згадкою вітхозавітньої П`ятидесятниці – принесенням Богу зеленіючих початків жатви, а також, з народною традицією проводів весни й зустрічі літа.
Перший понеділок після П`ятидесятниці називається Днем Святого Духа. Він являється, немов, продовженням свята Троїці, і присвячений особливому вшануванню Її Третьої Іпостасі. З цього дня починається перша седмиця по Троїці; називається «суцільною» тому що, піст в середу та п`ятницю відміняється. А з понеділка другої седмиці починається Петрів піст.