Ангельський дзвін

Господи, благослови!
Вчені досліджували слово…взяли насінини рослини Арабідобсісу й прокляли, для того, щоб зрозуміти наслідки злого слова.
Нещасне насіння загинуло, начебто над ним пронісся смерч в сорок тисяч рентген. А ті, які вцілили, дали наступників - виродків. Збентежені вчені спробували цей експеримент над водою. Її, також, прокляли. І вона - сенс життя, стала отротую.
Тоді вчені почали підбирати найдобріші, найлагідніші слова: любов, мир, радість, щастя, життя, слова, що несуть Дух Божий.
Опромінені тисячею смертельних доз радіації насінини Арабідобсісу благословили. Вони ожили, життя в них воскресло! Вони дали здорових нащадків. Тільки це вдалося досягти лише тоді, коли сам благословляючий перебував у дусі любові і з хвилюванням промовляв ім’я Господнє.
Прокляття передається з роду в рід, з покоління в покоління. Страждає від нього і сам проклинаючий. Бо то є – гріх! Благословення освячує життя, і благословляючих нас, і їх нащадків, якби, тільки, благоговійно приймати Божий дар.
Чи знає кожен з нас, що коли ми розпочинаємо якесь діло, то повинні обов’язково помолитися (молитва перед початком діла «Царю Небесний…»).Дуже добре на всяку важливу справу залучитися Божим благословенням: на складання іспитів, в дорогу, на допомогу комусь, у всякій нашій потребі.
Через благословення святого отця вам буде дарована допомога та сила на успішне виконання задуманого.
Духовно освідчені люди знають, яку велику силу перед Богом має благословення священика. До священика звертаються: «Доброго дня, отче!», після привітання вклоніться та попросіть благословення на богоугодні справи зі словами: «Благословіть, отче!». Долоні складають навхрест, права зверху. Правицею він знаменує вас хресним знаменням і кладе свою руку на ваші перехрещені долоні.
Після благословення поцілуйте руку з вірою, що через неї сама Десниця Господня дарує нам благодать Святого Духу і силу Божу.
Хочу вам сказати, що з трьох найважливіших покликань на землі: лікаря, вчителя і священика – найважливішою є остання. Священик об’єднує в собі всі три покликання, в цьому швидко переконуються ті, хто постійно відвідує храм Божий і сповідується. «Возвеселихся о рекших мне: в дом Господень пойдем…», «Ходімо до дому Господнього…», «Покдонюся храму Твоєму в страсі Твоїм…». Для християнина храм – найпрекрасніша будівля, і не порівнюється ні з якою мирською спорудою.
Жінки й дівчата покривають голову хустиною на знак ціломудрості. Чоловіки та хлопці знімають головний убір. «Чоловік не повинен покривати голову, бо він є образ і слава Божа», каже святий апостол Павло. Переступивши поріг храму осініть себе хресним знаменням, а натільний хрест має постійно зігрівати наше серце. До церкви треба прийти завчасно, до початку служби, поставити свічки перед іконами. Помолитися перед образами про дарування нам святої сповіді. Таїнство сповіді починається завчасно, на вечірній службі. Перед сповіддю священик читає молитву; причасники готуються приступити до святої чаші, збираються біля аналою. Аналой – високий вузький стіл зі скошеною поверхнею. Сповідник кладе на нього Хрест і Євангеліє – знаки невидимої присутності Господа нашого Іiсуса Христа. Причасники уважно слухають молитву перед сповіддю. А напередодні(за три дні), кожен, хто готується прийти до Причастя обов’язково вичитує такі молитви: 1) Канон покаянний до Господа нашого Іісуса Христа 2) Канон молебний до Пресвятої Богородиці 3)Канон Ангелу Хранителю та 4)Послідування до Святого Причастя. А після Причащення прочитати «Благодарственные молитвы по святом Причащении»
Постимо і духовно і тілесно (не вживаємо, ні алкоголю, ні тютюну), примиряємося з ближніми( просимо пробачення). На сповіді, сам Христос приймає наші каяття, прощає та зцілює, а священик – свідок від Нього поставлений. Бог наперед знає про ті гріхи, які ми зробимо, і пробачає нас. Бо прийшовши на землю постраждав за нас. А ми можемо прийти та покаятися в гріхах з щирим серцем.
Мушу зізнатися, коли вперше прийшовши на сповідь, різні думки та сумніви турбували мене: «Якщо я відкрию священику всі свої гріхи, що він подумає про мене?», але щойно підступивши до аналою внутрішня боротьба припинилась, розвіялись страхи. Душа відчула присутність Христа Спасителя і захотілося відкрити Богу через сповідника усе до останку. І вийнявши з глибини серця все нечисте, що там ховалося, отримати велике полегшення. Душа наповнилася внутрішнім світлом.
І коли підійде ваша черга сповідатись, підходьте до аналою без суєти. Благоговійно перехрестіться та вклоніться священику. Про гріхи розповідайте так, щоб священик чув. Отець назавжди зберігає таємницю сповіді. Ця таємниця вмирає разом з ним.
Після сповіді настає мить коли милість Божа обіймає вас і сам Христос омиває вас своєю кров’ю, забираючи собі всі беззаконня.Сповідник накриває голову епітрахіллю свого духовного чада і читає відпускну молитву.
Після звершення Таїнства цілуйте Хрест і Євангеліє на підтвердження виправити життя і не грішити. На завершення складіть руки під благословення навхрест, права зверху і поцілуйте опущену на них руку священнослужителя, як Десницю Божу.
Сповідь звершилась! Гріхи прощені!
Слава Господи великому Твоєму милосердю!
Юлія Шевчук