Елицы

Ось і настає період якого чекають усі християни, період Великого Посту, а за ним сама суть спасіння – Пасха. Але зараз зупинимося та поговоримо детальніше про Піст…
В людську звичку ввійшла думка, що піст являється періодом стримання від певної їжі, своєрідною дієтою. Ті, що вважають себе більш обізнаними доповнюють ці слова, ще й стриманням від плотських утіх, але слід розуміти, що не самим стриманням у їжі та плотському способі життя перемагається гріх, але й очищенням серця та ревним сумлінням до непорочної чистої душі. Свята Церква наголошує у великопостних молитвах: «Марно ти радієш, душе моя, стриманню їжі, якщо від пристрастей ти не очищена, якщо стримання в їжі не стане причиною виправлення твого життя то гидкою будеш в очах Бога».
Як нас навчає Іоан Златоуст: «Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів…Ти постиш? Доведи мені це своїми ділами!» -запитаєте якими? Та будь-якими, нехай постують і руки й ноги, взагалі все тіло… Для початку, просто посміхнись перехожому, подаруй теплі слова товаришу чи близькій людині, з цього й почнеться спасіння, такий собі ланцюжок тепла. Добрих діл чимало, та найголовніше примирення й смирення. Смиряйся з тим, що щось не виходить, що в когось краще, ніж у тебе, будь покірним Богу, примирися з усіма хто правий а чи навпаки, усіх пробач, як пробачив нас Господь. Спрямуй усі свої справи для однієї мети – достойного причастя святих Христових Тайн. А для гідного причастя слід очистити душу щирим покаянням, для чого, власне, й призначені наступні подвиги говіння: домашня та церковна молитва, земні поклони, стримання в їжі, тощо.
Та для говіння потрібне належне приготування, ось цим і є прощення та примирення зі всіма своїми кривдниками. Проте пам’ятайте, примирення має бути щирим стовідсотковим, без жодного сумніву чи роздратування в закутках серця.
Не менш важливим є отримання особистої настанови та благословення отця-сповідника, адже для кожного піст, зрештую, є різним. Однією проявою посту є стриманість від їжі. Зверніть увагу, саме стриманість, а не відмова та виснаження тіла. Ось тут і з’являються нюанси… «Від надмірної стриманості людина виснажується й стає нездатною до духовних подвигів» - навчає нас святитель Ігнатій Брянчанінов. Ослаблення тіла, що буває від недоїдання не сприяє молитві в необхідній кількості та з необхідною силою.
Фактично Великий Піст має п’ять складників: 1)відмова від їжі взагалі на певний час, наприклад Страсна п’ятниця. 2)відмова від вареної їжі( без м’ясних та молочних продуктів) в понеділок, середу та п’ятницю 3) верена їжа без олії (вівторок та четвер) 4)варена їжа з олією(субота та неділя) 5)вживання у їжі риби (Благовіщеня та Вербна Неділя). Але це не є загальним стандартом, не забуваймо є люди, які не можуть за станом здоров’я дотримуватися таких обмежень. Проте в піст окрім загальних обмежень необхідно відмовитись від найулюбленіших продуктів, від шкідливих звичок, для дітей, наприклад, постом зазвичай, являється відмова від солодощів… Тобто, кожен має принести ту жертву, яка дозволить йому взяти верх над своїми чуттями та довести, що його безсмертний дух сильніший за смиренне тіло. Але слід відмовляти собі не лише в смакових звичках, а й в таких як комп’ютерні ігри, перегляд серіалів, відвідання вечірок, куріння тощо
Саме після звільнення своєї голови від усіх думок з’явиться час на просвітлення своєї душі, з’явиться більше часу для молитви та на читання духовних книг.
Піст обов’язково мусить супроводжуватись молитвою. «Молись і трудись!» - навчають святі отці, адже лінь породжує спокуси. Необхідно якнайчастіше промовляти молитву преподобного Єфрема Сиріна з земними поклонами, бо вона призначена допомогати в наших особистих зусиллях під час Великого Посту.
Та для чого потрібен піст? – для спасіння душі. Свята Церква закликає: «Суд при дверях! Горить геєнський вогонь!» Але нинішні люди спокійно реагують на ці слова і нічого не застосовують для спасіння своєї душі.
До Великого Суду кожна людина має бути готовою повсякчас, адже як благає Божествене Писання: «Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня ні години», про це неодноразово згадують й пророки Вітхого Завіту: Малахія, Ісая, тощо
Саме час подумати як ми предстанемо перед Всецарем, що зможемо з собою взяти, і що на нас чекає, хто буде плакати від жалю про змарновані дари Господні. Саме тоді на Страшному Суді відкриється Царство Небесне та страшні муки.
Саме піст через очищення душі та тіла наближає нас сумлінною працею над собою до Раю.
Але самого очищення від гріхів замало. Як чистий аркуш паперу виглядає людина праведна, проте якої оцінки вартий простий шмат паперу? Чи являється він шедевром? Щоб створити з нього картину потрібно чимало сумління та таланту, якого чимало подарував кожному з нас Господь Бог. Так і наша душа після звільнення гріхів є білосніжним аркушем паперу, і щоб там з’явився неповторний малюнок потрібно не лінуватися й використовувати даровані Господом дари. Саме така красива витончена фарбами душа може ввійти в Царство Небесне!
А що ж то за дивні фарби? Насамперед – любов! Як Сам Господь, що і є любов’ю! Bсе починається і перебуває у Святому Дусі, наше завдання не змарнувати ці дари і не забруднити власні полотна, щоб сяяла наша душа барвистістю кольорів.
Любов веде за собою милосердя, смирення, віру, добро, тепло, й виганяє з наших душ лінощі та всі гріхи, які терзають наші душі.
На Страшному Суді судитиме нас Сам Спаситель. Зі Священного Писання Іісус Христос дає ясно зрозуміти на якій підставі судитиметься кожна людина, і цими критеріями є співчуття, увага до інших… Суддя не питатиме про виконання заповідей чи про вчинені гріхи, але запитає про ті хороші й необхідні вчинки, які людина зробила своєму ближньому: « Істинно говорю вам: що ви зробили одному з найменших братів Моїх цих, те Мені». Неможливо любити Іiсуса та в той же час бути байдужим до оточуючих. Святитель Іоан Златоуст нас повчає: « Господь та пророки завжди говорили: «Милості хочу, а не жертви!»
Здригається серце, тремтить все в середині коли уявляю собі, як Господь судить усі наші діяння! Aпостол Павло пише: «Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі. Чи добре чи зле»
Ми звикли заспокоювати свою совість надією на Боже Милосердя, та там на нас чекатиме Божа Справедливість…
«Пам’ятай дві думки та бійся їх. Одна з них говорить: ти – святий, інша: ти не спасешся. Обидві ці думки від ворога та немає в них істини. Але ти думай: я великий грішник, але Господь Милостивий. Він сильно любить людей і пробачить мені мої гріхи»- говорить преподобний Сілуан Афонський.
Але як вже було виголошено, самої надії замало; потрібно виправлятися й дарувати світу любов. Тож, всім серцем сподіваючись на милість Божу і, вважаючи себе найбільшими грішниками (хоча б ми і зробили багато добрих справ), просімо Милостивого Владику Господа, щоб сподобив нас милості, благодаті Божої, щоб ми не загубили в цьому світі свої безсмертні душі. Просімо, щоб наш Спаситель навчив того, що є головне в духовному житті кожної людини та необхідне для нашого спасіння, - істинне покаяння й тверда віра і довіра до Бога, а разом з ними і прощення наших гріхів, щоб, виконавши все і до кінця, ми мали безсумнівну надію й упевненість на порятунок у вічності.
Намалюємо на наших світлих полотнах прекрасні картини!
Шевчук Ангеліна